Домашній тхір: виховання - ЗооФаворит

Будь-яка тварина, у тому числі й домашній тхір, має освоїти правила хорошого тону ще в дитинстві. Коли домашній тхір відкриває очі, він починає пробувати на зуб усе, що бачить. Трохи підростаючи, звірятко починає самостверджуватись - пробує, що в хазяйському будинку можна, а чого не можна.

Маленький домашній тхір може розбалуватися і в грі не розрахувати силу укусу . Якщо звірятко вкусив сильно, необхідно відразу ж вказати на його помилку, взяти за шкірку, потрясти і голосно сказати "Фу!" або "Не можна!". Тхори не настільки чутливі до болю, як, наприклад, люди, але варто враховувати вік звіра. Найчутливіша область будь-якої тварини - ніс . Клацнувши по ньому, звірятко зрозуміє, що зробив щось не так. Можна також тварину клацнути газетою, допоможе холодний душ у морду, або ув'язнення в клітці на якийсь час. Не варто робити потурання через милу зовнішність і невинний погляд. Або життя в будинку протікатиме за правилами Вашої домашньої тварини.

Результати стануть ще помітнішими, коли покарання комбінуватимуться. Коли домашній тхір зрозумів свою помилку і виправляє її, то його треба заохотити . Якщо він грає, не кусаючи Вас або правильно сходив у лоток, можна дати йому шматочок груші, банана або те, що йому подобається (цукерки, шоколад, ковбаса, печиво – заборонені продукти! Віддавайте перевагу овочам та фруктам). У деяких випадках такий метод дієвіший, ніж покарання.

Методи покарання кожної тварини мають бути індивідуальні . Адже обраний вихованець може відрізнятися норовливим характером і занадто жорстке покарання може зіпсувати гармонію у відносинах між Вами. Але майже всі цуценята згодом розуміють, що від них вимагають і починають діяти за правилами.

Взявши на виховання вже дорослого тхора, варто розуміти, що це може відібрати у Вас багато сил, і зовсім не означає навіть, що все успішно завершиться. Тому, приводячи в будинок дорослого звіра, будьте обережні - адже це може бути недружня або навіть агресивна тварина.